Шкоцька кав'ярня — де математики вирішували задачі на серветках
Шкоцька кав'ярня у Львові — це історичний заклад, де у 1930-х роках математики Львівської математичної школи вирішували задачі прямо на мармурових столиках і створили всесвітньо відому «Шкоцьку книгу». Перший запис у книгу зробив Стефан Банах 17 липня 1935 року. Загалом до рукопису потрапили 193 математичні задачі з нагородами за розв'язання, включаючи живу гуску, яку у 1972 році вручили шведському науковцю Перу Енфло.
Львів · from the walk “Смаки століть: гастрономічна історія Львова” · audio ~3 min · Generated
вулиця Тарнавського, 2, Львів
- Перший запис у знамениту «Шкоцьку книгу» зробив математик Стефан Банах 17 липня 1935 року.
- Рукопис Шкоцької кав'ярні містить 193 математичні задачі, записані п'ятьма різними мовами.
- Науковий сеанс у Шкоцькій кав'ярні за участю Станіслава Уляма тривав 17 годин без перерви.
- У грудні 1972 року математик Станіслав Мазур вручив шведському вченому Перу Енфло живу гуску.
Як з'явилася знаменита «Шкоцька книга» у Шкоцькій кав'ярні у Львові?
Зупиніться на мить і уявіть: тисяча дев'ятсот тридцяті роки, Львів... Ось це кафе, де сидять кілька чоловіків за мармуровими столиками. Вони не їдять і майже не п'ють каву. Натомість вони Пишуть... олівцями прямо по мармуру! Формули, рівняння, докази... Це математики Львівської школи, і це місце — легендарна Шкоцька кав'Ярня, Kawiarnia Szkocka.......... А як усе почалося? Історія схожа на казку. Літо тисяча дев'ятсот шістнадцятого року, Краків, парк Планти. Професор Гуго Штайнгауз прогулюється вечірньою алеєю і раптом чує слова «інтеграл Лебега»... Це був абсолютно новий на той час термін, відомий лише вузькому колу фахівців. Заінтригований, він підходить до лавки, де сидять двоє молодих чоловіків — Стефан Банах та Отто Нікодим. Так сталося найвАжливіше, як казав сам Штайнгауз, його «найбільше математичне Відкриття» — відкриття Стефана Банаха.......... Пізніше вони перебралися до Львова і зібрали навколо себе блискучу групу — Мазур, Улям, Кац, Качмаж, Шаудер. Засідання у Шкоцькій кав'ярні тривали годинами! Станіслав Улям згадував один сеанс із Банахом та Мазуром, що тривав Сімнадцять годин без перерви!......... Але ж кожного вечора офіціанти стирали з мармурових стільниць усі їхні формули. Результати гибли безслідно. І тоді дружина Банаха, Люція, придумала рішення... Вона купила товстий зошит і залишила його у власника кав'ярні! Так народилася «Шкоцька Книга» — одна з найвідоміших реліквій математичного світу. Перший запис зробив Банах сімнадцятого липня тисяча дев'ятсот тридцять п'ятого року.......... Усього до книги потрапило сто дев'яносто три задачі, записані переважно польською, але також німецькою, російською, французькою та англійською. За розв'язання призначалися нагороди — кава, пиво, пляшка вина... Але найцікавішу нагороду запропонував Мазур за задачу номер сто п'ятдесят три, записану шостого листопада тисяча дев'ятсот тридцять шостого року. Він пообіцяв... Живу Гуску!......... Останній запис зробив Штайнгауз тридцять першого травня тисяча дев'ятсот сорок першого — за три тижні до нападу Німеччини на Радянський Союз. Це була задача про розподіл сірників у коробці... натхненна звичкою Банаха курити без упину.......... А та жива гуска? Тридцять шість років тому Мазур дав обіцянку... і Дотримав її! У грудні тисяча дев'ятсот сімдесят другого року шведський математик Пер Енфло приїхав до Варшави, і на урочистій церемонії старенький Мазур вручив йому Справжню живу гуску. Церемонію транслювали на всю Польщу!