Варшава очима українців

Спільна історія, сучасна культура та кухня двох народів

Варшава · 16 stops · 9.6 km · ~2.8 h · Generated

  1. 1. Замкова площа — де починається спільна історія

    Plac Zamkowy, Warszawa

    Зупиніться на мить і озирніться навколо. Замкова Площа... Місце, де колись вирішувалася доля мільйонів людей — і серед них наших предків. Ви стоїте на початку Королівського тракту, біля стін Королівського замку, де століттями засідали сейми Речі ПосполИтої.

    У тисяча п'ятсот дев'яносто шостому році король ЗигмУнт Третій Ваза переніс столицю з КрАкова саме сюди, до ВаршАви. І тоді це місто стало магнітом для найвпливовіших родин величезної держави — в тому числі Українських.

    Чи знаєте ви, що одна з найпотужніших українських князівських родин залишила свій слід прямо тут? ОстрОзькі — рід, з яким пов'язані культурне відродження, організація освіти та запровадження друкарства в Україні... Наприкінці шістнадцятого століття князь ЯнУш ОстрОзький, останній з чоловічої лінії цього славного роду, збудував у ВаршАві палац на вулиці Тамка. Сьогодні в тому палаці розміщений найбільший у Європі музей ФридерИка ШопЕна! Українське минуле під дахом польського генія — такий от парадокс.

    А ось буквально за кілька хвилин ходьби вниз Королівським трактом, на КраКівському ПередМісті під номером тридцять, стоїть палац, що носить ім'я ще одного українського роду — ЧетвертИнських. Палац ЧетвертИнських-УрУських належав цій родині аж до тисяча дев'ятсот сорокового року, коли прийшла війна.

    Уявіть собі... Українські шляхтичі в парадних жупанах крокували цією площею на засідання Сейму. Козаки та купці тримали склади на Віслі. З тисяча сімсот двадцять першого року тут навіть діяв василіанський монастир, якому колись належав знаменитий парк Лазєнки!

    А тепер подивіться на КолОну ЗигмУнта — бронзовий король на двадцятидвометровому стовпі. Поставлена його сином ВладИславом Четвертим у тисяча шістсот сорок четвертому році, це був Перший світський монумент у формі колони в сучасній Європі. Існує легенда: коли король Упустить шаблю — на місто чекає катастрофа. І справді... у тисяча дев'ятсот сорок четвертому, під час Варшавського повстання, колону знищив танковий снаряд. Місто було зруйноване на вісімдесят відсотків. Але варшав'яни відбудували все — і колону, і замок, і площу. Як символ незламності, такий знайомий і нам, українцям.

  2. 2. Колона Зигмунта — символ відродження

    Kolumna Zygmunta III Wazy, Warszawa

  3. 3. Базиліка Святого Іоанна Хрестителя — серце відбудованого міста

    Archikatedra św. Jana Chrzciciela, Świętojańska 8, Warszawa

  4. 4. Ринкова площа Старого міста — наймолодше старе місто Європи

    Rynek Starego Miasta, Warszawa

  5. 5. Грецько-католицька церква та Василіанський монастир

    Kościół Wniebowzięcia NMP i klasztor Bazylianów, Miodowa 16, Warszawa

  6. 6. Вулиця Мйодова — Ukrainian Quarter XVIII–XX ст.

    Ulica Miodowa, Warszawa

  7. 7. Краківське передмістя — Королівський тракт

    Krakowskie Przedmieście, Warszawa

  8. 8. Набережна Вісли — новий дім для Бережан і Харкова

    Bulwary Wiślane, Warszawa

  9. 9. Elektrownia Powiśle — Milk Bar: київська кав'ярня у Варшаві

    Elektrownia Powiśle, Dobra 42, Warszawa

  10. 10. Замок Мерліні — Острозьких, Університет Варшави

    Pałac Kazimierzowski, Krakowskie Przedmieście 26/28, Warszawa

  11. 11. Замок Острозьких (Пам'ятник Шопену) — Замок Острозьких

    Pałac Ostrogskich, Okólnik 1, Warszawa

  12. 12. Камандa Львівська — смак спільної Галичини

    Restauracja Kamanda Lwowska, Foksal 10, Warszawa

  13. 13. Pijana Wiśnia — вишнівка як спільна традиція

    Pijana Wiśnia, Nowy Świat 27, Warszawa

  14. 14. Палац Культури та Науки — подарунок від Сталіна

    Pałac Kultury i Nauki, Plac Defilad 1, Warszawa

  15. 15. Вокзал Варшава Централна — ворота до Польщі

    Warszawa Centralna, Warszawa

  16. 16. Музей Варшавського Повстання — дзеркало Маріуполя

    Muzeum Powstania Warszawskiego, Grzybowska 79, Warszawa

    Музей Варшавського Повстання — дзеркало Маріуполя

    Зупиніться на мить. Прислухайтесь... Чуєте? Це биття серця. Сталевий монумент, що пронизує всі поверхи будівлі, яка стоїть перед вами, пульсує зсередини цим звуком. Його стіни вкриті датами кожного дня повстання й слідами від куль, а звук серця, що б'ється зсередини, символізує життя Варшави тисяча дев'ятсот сорок четвертого року.

    Ця будівля була зведена у тисяча дев'ятсот п'ятому — тисяча дев'ятсот восьмому роках як електростанція для варшавських трамваїв, за проєктом архітектора Яна Ленартовича, у Неороманському стилі. У перші години Варшавського повстання тут точилися бої з німецькими жандармами. А шостого серпня тисяча дев'ятсот сорок четвертого нацисти розстріляли цивільних працівників електростанції. Потім будівлю збомбили... а після падіння повстання — підірвали. Знищення сягнуло дев'яноста відсотків.

    Саме повстання тривало шістдесят три дні. Шістдесят три дні Майже без зовнішньої допомоги. Це була найбільша збройна акція будь-якого європейського Руху Опору під час Другої світової війни. Його розпочали першого серпня тисяча дев'ятсот сорок четвертого, о п'ятій вечора — так звана «година В». Близько сорока п'яти тисяч бійців Армії Крайової вступили в бій. Але лише кожен четвертий мав зброю — проти двадцяти п'яти тисяч німецьких солдатів з танками, артилерією та авіацією.

    Загинули приблизно шістнадцять тисяч повстанців, а від ста п'ятдесяти до двохсот тисяч мирних жителів — переважно від масових страт. Німці знищили від вісімдесяти до дев'яноста відсотків будівель Варшави — включно з більшістю музеїв, театрів, церков і палаців.

    А тепер — деталь, яка вражає до глибини. Повстанцям вистачило амуніції на Три дні... але вони билися шістдесят три. Так само, як МаріУполь, який готувався тримати оборону кілька днів — і тримався місяцями.

    Це музей, який після двадцять другого року набув для українців абсолютно нового звучання. Директор музею Ян Олдаковський одразу після початку повномасштабного вторгнення створив Комітет допомоги українським музеям, заявивши: «Наша спільна боротьба за збереження культурної спадщини УкраЇни — це наша спільна справа». Музей нагадав: найцінніші об'єкти української культури можуть бути знищені. Поляки добре розуміють, що означає знищення культурних надбань.

    Якщо ви зайдете всередину — зверніть увагу на репліку каналізаційного тунелю. Ці канали мали висоту сто десять і ширину шістдесят сантиметрів. Пересуватися ними можна було лише зігнувшись, на зігнутих колінах. Саме через них повстанці евакуювалися й передавали повідомлення. А ще знайдіть фільм «Місто руїн» — тривимірну панораму знищеної Варшави. Цей зрівняний з землею пейзаж просто неможливо порівняти з містом, до якого ви повернетесь після музею.

    Будівля, в якій колись гарчали генератори Сіменс-Шукерт і палав вугіль для трамваїв, тепер зберігає найболючішу пам'ять Варшави. І Саме тут — у районі Воля, де нацисти за кілька днів серпня сорок четвертого вбили до шістдесяти тисяч мирних жителів — розумієш ціну, яку місто платить за свободу.