Цукерня — мистецтво у солодощах

Кондитерська «Цукерня» у Львові з 2000 року відроджує галицькі та єврейські кулінарні традиції на вулиці Староєврейській. Заклад пропонує десерти за давніми рецептами, зокрема торт «Ностальгія» від колишньої працівниці готелю «Жорж». В інтер'єрі приміщення збережено відреставровані віденські стільці часів Австро-Угорщини та антикварну шафу львівської сецесії.

Львів · from the walk “Смаки століть: гастрономічна історія Львова” · audio ~3 min · Generated

вулиця Старо-Єврейська, 3, Львів

Які давні традиції та антикварні речі зберігає кондитерська «Цукерня» у Львові?

Ви стоїте на вулиці Староєврейській — одній із найдавніших у Львові. Чотириста метрів бруківки, прокладених ще у тринадцятому столітті. А перед вами — «Цукерня», затишна кондитерська, яка від двохтисячного року зберігає дух галицького кулінарного мистецтва.......... Але перш ніж ми поговоримо про солодощі... зупиніться. Подивіться під ноги. Ця базальтова бруківка пам'ятає часи, коли вулиця мала зовсім іншу назву — Бидляча, бо тут торгували худобою. Потім вона стала Зарванською, Векслярською — від міняльних контор, де працювали Векслярі. І лише у тисяча дев'ятсот дев'яностому році отримала свою сучасну назву — на честь середньовічного єврейського кварталу, що починався звідси.......... А квартал цей був справжньою фортецею. З одного боку його захищали стіни Міського Арсеналу, з інших — щільна забудова. Потрапити всередину можна було лише через єдиний вхід — так звану «жидівську Браму», яку кожного вечора наглухо зачиняли.......... Перед Другою світовою війною євреї становили близько Третини населення Львова — понад сто тисяч осіб! Місто мало понад двісті синагог і було справжнім центром єврейської культури. Саме тут, у Лемберзі — так місто називали на їдиш — у тисяча дев'ятсот четвертому році вийшла Перша у світі щоденна газета мовою їдиш — «Лембергер Тогблат»!......... Єврейські кондитери, пекарі, власники кав'ярень — усі вони формували смак Львова століттями. Штруделі, пляцки, мигдалеве печиво — це не просто «галицька кухня». Це переплетіння ашкеназьких, австрійських і польських традицій. «Цукерня» стала одним із перших закладів, що після розпаду Радянського Союзу продовжив ці довоєнні традиції. Рецепт їхнього торта «Ностальгія» принесла пані Ґєня, яка працювала ще в готелі «Інтурист» — нині «Жорж». А тістечко «Кремівки» потрапило в меню через спогади Папи Римського Івана Павла Другого про улюблені солодощі юності.......... Чи знаєте ви, що в інтер'єрі «Цукерні» досі стоять відреставровані «Віденські» стільці — ті самі, що пам'ятають часи Австро-Угорщини? А масивна антикварна шафа періоду львівської сецесії потрапила сюди з приватної колекції власниці закладу.......... Кожна тістечка тут — це маленький акт пам'яті. Пам'яті про місто, де колись на кожному розі звучав їдиш, а запах свіжої випічки єднав людей різних віросповідань за одним столом.